Характеристика спеціальності І7 Терапія та реабілітація (магістр)

Фізична терапія

Ерготерапія

Спрямована на профілактику та відновлення порушених рухових і пов’язаних з ними функцій

Спрямована на формування у пацієнта з обмеженням функціонування максимальної незалежності в усіх аспектах життя

Фізичний терапевт є одним з основних учасників мультидисциплінарної реабілітаційної команди, проводить реабілітаційне обстеження та оцінювання, планує та реалізує програми фізичної терапії, оцінює отримані результати, приймає участь у наукових дослідженнях, навчає студентів та асистентів, постійно працює над власним професійним розвитком і покращення якості фізіотерапевтичних послуг

Ерготерапевт є одним з основних учасників мультидисциплінарної реабілітаційної команди, проводить реабілітаційне обстеження та оцінювання, планує та реалізує програми ерготерапії, оцінює отримані результати, приймає участь у наукових дослідженнях, навчає студентів та асистентів, постійно працює над власним професійним розвитком і покращення якості ерготерапевтичних послуг

Мета – покращення якості життя через руховий потенціал у випадках, коли рух і функціональна спроможність людини послаблені або втрачені унаслідок старіння, травми, болю, хвороби, патологічних станів та/або унаслідок негативного впливу навколишнього середовища із розумінням, що функціональний рух є ключовим аспектом у понятті «здорова людина». Процес охоплює досягнення фізичного, психологічного, емоційного і соціального благополуччя.

Мета – здійснення заходів щодо набуття людьми з обмеженнями повсякденного функціонування максимального рівня незалежності та самостійності в усіх аспектах життя через терапевтичне використання заняттєвої активності (занять) та терапевтичних вправ, відновлення у них фізичного, соціального та психічного здоров'я, повернення людини до оптимального соціального, професійного та побутового функціонування, відновлення автономності, інтеграції її у суспільство.

Фізична терапія може проводитися окремо або виступати частиною комплексної програми реабілітації пацієнта. В останньому випадку фізичний терапевт співпрацює з іншими фахівцями, які проводять лікування та реабілітацію основного захворювання, наприклад, з лікарем фізичної та реабілітаційної медицини, травматологом, невропатологом, ревматологом, ерготерапевтом тощо.

Ерготерапевт співпрацює з різними організаціями у сферах охорони здоров’я, освіти, культури і спорту, соціального захисту, психологами, тифлопедагогами, тощо. Шляхом формування в осіб з обмеженням функціонування необхідних функціональних навичок сприяє їх працевлаштуванню, соціалізації та інтеграції у суспільство.

Фізичний терапевт застосовує стратегії щодо профілактики та відновлення порушених рухових і пов’язаних з ними функцій, зокрема обстеження, оцінювання, планування та реалізацію пацієнтоцетричної індивідуальної науково-обґрунтованої програми фізичної терапії, основними компонентами якої є рухова активність, функціональне навчання з самообслуговування, професійної діяльності, участі в громаді та проведення відпочинку, мануальні техніки (включаючи мобілізацію/ маніпуляції), призначення, застосування, виготовлення допоміжних засобів реабілітації, техніки очищення дихальних шляхів, методи відновлення та захисту шкірних покривів, преформовані фізичні чинники, модифікація навколишнього середовища для забезпечення безбар’єрності.

Ерготерапевт застосовує стратегії щодо розвитку, відновлення, компенсації, підтримання/збереження функцій організму, які впливають на заняттєву активність включаючи: ментальні, сенсорні, серцево-судинні, функції шкіри та дихальної системи, нейром’язовоскелетні та пов'язані з рухами функції; призначає допоміжні засоби реабілітації (напр., крісла колісні, ортези тощо), проектує і виготовляє ортези (з низькотемпературного термопластику, неопрену тощо) для верхньої кінцівки; застосовує терапію годування; стратегії облаштування (адаптації) доступного, безбар’єрного, безпечного, ергономічного і функціонального середовища вдома, на робочому місці, в громадських місцях, у соціальному оточенні пацієнта.